13. ВІЛЬНЮСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ СУД НАД КПРС
Усе більше і більше відкривається страхітливих злочинів комуністичної імперії проти нашого народу. Це страшний і повчальний урок для нас, живих.
Сьогодні завдяки відновленню української державності ми маємо можливість і повинні належно оцінити це жахливе минуле, засудити столітні варварства московської імперії на нашій святій землі. Україна рясно вкрита ще донедавна таємними похованнями, як биківнянські, і мабуть найзрозуміліше висловився Василь Симоненко у своєму запитанні: «Де зараз ви, кати мого народу?»
Багато наших батьків невинними розстріляли більшовики в ті страшні тридцяті. Ми, їхні діти, онуки, повинні засудити злочини більшовицьких нелюдів. На Міжнародному конґресі в листопаді 1995 року вже вирішувалося питання про трибунал для суду над комуністами-злочинцями. Але далі гучних слів і гнівного осуду конґрес так і не пішов. І ось, нарешті, червень 2000 року і перший міжнародний суд у Вільнюсі. Ідею організації міжнародного трибуналу над КПРС (Нюрнберг-2) підхопила Литва.
Для покарання фашистських вожаків потрібен був міжнародний процес. Подібний суд обов'язково повинен відбутися і над організаторами масових убивств невинних людей колишнім режимом.
Матеріалів для організації такого трибуналу є більш ніж достатньо, починаючи від мільйонів смертей «куркулів» і їхніх дітей на Соловках і в Сибіру 1929-1930 років і закінчуючи страхітливим голодомором 1933р., репресіями 1937-1938 pp. та винищенням українців за підтримку діяльності ОУН. Нашим депутатам Верховної Ради, багато з яких схвалюють ідею створення трибуналу, необхідно розглянути питання про засекречені процеси над радянськими людьми і домогтися рішення владних структур про широке висвітлення правди щодо тих підступних «судових» процесів, про вироки трійок без суду та слідства, про тортури над заарештованими.
Справжня гласність, висвітлення всіх злочинів і конкретних злочинців- це не помста принижених і мучених, це наш обов'язок перед пам'яттю закатованих.
Організацію в Україні суду над КПРС тепер вестиме Громадське представництво, якому вже зараз необхідно перш за
все звернутися до прогресивного людства, до антикомуністичних комітетів тих країн. Де такі комітети є, аби вони вплинули на парламенти своїх держав.
Дуже добре було б, якби справу створення такого трибуналу своїм конкретним рішенням чи заявою офіційно підтримала влада нашої держави, адже колись навіть сам генсек комуністів М.С.Хрущов засудив злочини сталінізму!
A LIST OF LITERATURE USED AND RECOMMENDED
Ажнюк Б.М. Українські власні назви (антропоніми й топоніми) в англійському написанні. Мовознавство, 1993, №1.
Бархударов Л.С. Язьік и перевод. - М.: Междунар. отношения, 1975.
Біблія або Книги Святого Письма. - Київ: -ґ Видання Місійного Товариства "Нове Життя", 1992.
Виноградов С. Введение в переводоведение. - М.: ИОСОРАО.2001.
Граур А. Научно-техническая революция и задачи интернационализации научно-технической терминологии. - В кн.: Интернациональньїе злементьі в лексике и терминологии. - Харьков: Вьісш. шк. Изд-во при Харьков. ун-те, 1980.
Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. -Львів: Вища шк. Вид-во при Львів, ун-ті, 1983.
Карабан В.І. Посібник-Довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. Ч. І-ІІ - К.: Політична думка, 1997,1999.
Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. - М.: «ЗТС»,2001.
Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К.: Видавництво Київ, університету, 1982.
Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. - К.: Вища школа, 1986.
Корунець І.В. Принципи і способи передачі українських особових і географічних назв англійською мовою. Мовознавство, 1993, №3.
Кунин А.В. Фразеология современного английского язьїка. -М.: Междунар. отношения, 1972.
МарчукЮ.Н. Проблеми машинного перевода.- М.: Наука, 1983.
Москальская О.И. Грамматика текста. - М.: Вьісш. шк., 1981.
Найда Ю.А. К науке переводить. Принципьі соответствий. -В кн.: Вопросьі теории перевода в заруб, лингвистике. - М.: Междунар. отношения, 1978.
Новий завіт (Проект). - Київ: Біблійні товариства, 1997.
Нойберт А. Прагматические аспектьі перевода. - В кн.: Вопросьі теории перевода в заруб, лингвистике. - М.: Междунар. отношения, 1978.
Рецкер Я.И. Теория перевода-и переводческая практика. -М.: Междунар.отношения, 1974.
Семенец О.Е., Панасьев А.Н., История перевода. - К.: Либідь, 1989,1991.
Сучасна українська літературна мова. Лексика. Синтаксис. За ред. І.К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1969 - 1972.
Тисячоліття. Поетичний переклад України-Руси. - Київ, Дніпро, 1995.
Федоров А.В. Основи общей теории перевода. - М.: Вьісш. шк., 1983.
Чередниченко О.І., Коваль Я.Г. Теорія і практика перекладу (французька мова). - К.: Либідь, 1995.
Швейцар А.Д. Теория перевода.-М.: Наука, 1988.
McDowell Josh and Stewart. The Bible. Here's Life Publishers INC. San Bernardino, California, 1983.
Draper J.W. The Theory of translation in the 18.Century.
Franzel W. Geschichte des Ubersetzens im 18.Jahrhundert, Leipzig, 1914.
Gentzler E. Contemporary Translation Theories. - London and New York. Routledge, 1993.
Hoey Michael. Patterns of Lexis in Text. -Oxford: Ox.University Press, 1991.
Nida E. Componental Analysis of Meaning. - The Hague - Paris: Moton, 1975.
Pohling Heide. Zur Geschichte der Llbersetzung. In: Studien zur... Clbersetzungwissenschaft. - Leipzig, 1971.
Povey J., Walshe I. An English Teache's Handbook of Educational Terms. 2 nd Rev.Ed. - M.: Vyssaja Skola, 1982.
J.Seidl/McMordie W. English Idioms and How to Use Them. -M.: Вьісшая школа, 1983.
Rayevska N.M. Modem English Grammar. - K.: Вища школа. Головне видавництво, 1976.
British, Ukrainian and American newspapers, journals and dictionaries: К.Т.Баранцев. Англо-український фразеологічний словник. - К.: Рад. школа, 1969.
Hornby A.S. Oxford Andvanced Learner's Dictionary of Current English. - Oxford: Oxford University Press, 1980.
Spears R.A., Georgeoliani D. Essential American Idioms. -Lincolnwood (Chicago): NTC Publishing Group, 1997.